изумляться
•
verb, imperfective | ||||
| ||||
| perfective: изумиться | ||||
| present tense | ||||
| я | изумляюсь •![]() |
мы | изумляемся •![]() | |
| ты | изумляешься •![]() |
вы | изумляетесь •![]() | |
| он/она/оно | изумляется •![]() |
они | изумляются •![]() | |
| Future | ||||
| я | буду изумляться •![]() |
мы | будем изумляться •![]() | |
| ты | будешь изумляться •![]() |
вы | будете изумляться •![]() | |
| он/она/оно | будет изумляться •![]() |
они | будут изумляться •![]() | |
| past tense | ||||
| он | изумлялся •![]() | |||
| она | изумлялась •![]() | |||
| оно | изумлялось •![]() | |||
| они | изумлялись •![]() | |||
| imperative | ||||
| ты | изумляйся •![]() | |||
| вы | изумляйтесь •![]() | |||
| verbal adverb | ||||
| verbal adverb | изумляясь •![]() | |||
| participle | ||||
| present active | изумляющийся •![]() | |||
| past active | изумлявшийся •![]() | |||
