удовлетворять
•
verb, imperfective | ||||
| ||||
| perfective: удовлетворить | ||||
| present tense | ||||
| я | удовлетворяю •![]() |
мы | удовлетворяем •![]() | |
| ты | удовлетворяешь •![]() |
вы | удовлетворяете •![]() | |
| он/она/оно | удовлетворяет •![]() |
они | удовлетворяют •![]() | |
| Future | ||||
| я | буду удовлетворять •![]() |
мы | будем удовлетворять •![]() | |
| ты | будешь удовлетворять •![]() |
вы | будете удовлетворять •![]() | |
| он/она/оно | будет удовлетворять •![]() |
они | будут удовлетворять •![]() | |
| past tense | ||||
| он | удовлетворял •![]() | |||
| она | удовлетворяла •![]() | |||
| оно | удовлетворяло •![]() | |||
| они | удовлетворяли •![]() | |||
| imperative | ||||
| ты | удовлетворяй •![]() | |||
| вы | удовлетворяйте •![]() | |||
| verbal adverb | ||||
| verbal adverb | удовлетворяя •![]() | |||
| participle | ||||
| present active | удовлетворяющий •![]() | |||
| present passive | удовлетворяемый •![]() | |||
| past active | удовлетворявший •![]() | |||
