уверять
•
verb, imperfective | ||||
| ||||
| perfective: уверить | ||||
| present tense | ||||
| я | уверяю •![]() |
мы | уверяем •![]() | |
| ты | уверяешь •![]() |
вы | уверяете •![]() | |
| он/она/оно | уверяет •![]() |
они | уверяют •![]() | |
| Future | ||||
| я | буду уверять •![]() |
мы | будем уверять •![]() | |
| ты | будешь уверять •![]() |
вы | будете уверять •![]() | |
| он/она/оно | будет уверять •![]() |
они | будут уверять •![]() | |
| past tense | ||||
| он | уверял •![]() | |||
| она | уверяла •![]() | |||
| оно | уверяло •![]() | |||
| они | уверяли •![]() | |||
| imperative | ||||
| ты | уверяй •![]() | |||
| вы | уверяйте •![]() | |||
| verbal adverb | ||||
| verbal adverb | уверяя •![]() | |||
| participle | ||||
| present active | уверяющий •![]() | |||
| present passive | уверяемый •![]() | |||
| past active | уверявший •![]() | |||
