уставиться
•
verb, perfective | ||||||
| ||||||
| Future | ||||||
| я | уставлюсь •![]() |
мы | уставимся •![]() | |||
| ты | уставишься •![]() |
вы | уставитесь •![]() | |||
| он/она/оно | уставится •![]() |
они | уставятся •![]() | |||
| past tense | ||||||
| он | уставился •![]() | |||||
| она | уставилась •![]() | |||||
| оно | уставилось •![]() | |||||
| они | уставились •![]() | |||||
| imperative | ||||||
| ты | уставься •![]() | |||||
| вы | уставьтесь •![]() | |||||
| verbal adverb | ||||||
| verbal adverb | уставившись •![]() | |||||
| participle | ||||||
| past active | уставившийся •![]() | |||||
