расхватать
•
verb, perfective | ||||
| ||||
| perfective: расхватывать | ||||
| Future | ||||
| я | расхватаю •![]() |
мы | расхватаем •![]() | |
| ты | расхватаешь •![]() |
вы | расхватаете •![]() | |
| он/она/оно | расхватает •![]() |
они | расхватают •![]() | |
| past tense | ||||
| он | расхватал •![]() | |||
| она | расхватала •![]() | |||
| оно | расхватало •![]() | |||
| они | расхватали •![]() | |||
| imperative | ||||
| ты | расхватай •![]() | |||
| вы | расхватайте •![]() | |||
| verbal adverb | ||||
| verbal adverb | расхватав •![]() | |||
| participle | ||||
| past active | расхватавший •![]() | |||
| past passive | расхватанный •![]() расхватан • ![]() |
|||
