увериться
•
verb, perfective | ||||
| ||||
| imperfective: уверяться | ||||
| Future | ||||
| я | уверюсь •![]() |
мы | уверимся •![]() | |
| ты | уверишься •![]() |
вы | уверитесь •![]() | |
| он/она/оно | уверится •![]() |
они | уверятся •![]() | |
| past tense | ||||
| он | уверился •![]() | |||
| она | уверилась •![]() | |||
| оно | уверилось •![]() | |||
| они | уверились •![]() | |||
| imperative | ||||
| ты | уверься •![]() | |||
| вы | уверьтесь •![]() | |||
| verbal adverb | ||||
| verbal adverb | уверившись •![]() | |||
| participle | ||||
| past active | уверившийся •![]() | |||
