наименоватъся
•
verb, perfective | ||||
| ||||
| imperfective: именоваться | ||||
| Future | ||||
| я | наименуюсь •![]() |
мы | наименуемся •![]() | |
| ты | наименуешься •![]() |
вы | наименуетесь •![]() | |
| он/она/оно | наименуется •![]() |
они | наименуются •![]() | |
| past tense | ||||
| он | наименовался •![]() | |||
| она | наименовалась •![]() | |||
| оно | наименовалось •![]() | |||
| они | наименовались •![]() | |||
| imperative | ||||
| ты | наименуйся •![]() | |||
| вы | наименуйтесь •![]() | |||
| verbal adverb | ||||
| verbal adverb | наименовавшись •![]() | |||
| participle | ||||
| past active | наименовавшийся •![]() | |||
