позавидовать
•
verb, perfective | ||||
| ||||
| imperfective: завидовать | ||||
| Future | ||||
| я | позавидую •![]() |
мы | позавидуем •![]() | |
| ты | позавидуешь •![]() |
вы | позавидуете •![]() | |
| он/она/оно | позавидует •![]() |
они | позавидуют •![]() | |
| past tense | ||||
| он | позавидовал •![]() | |||
| она | позавидовала •![]() | |||
| оно | позавидовало •![]() | |||
| они | позавидовали •![]() | |||
| imperative | ||||
| ты | позавидуй •![]() | |||
| вы | позавидуйте •![]() | |||
| verbal adverb | ||||
| verbal adverb | позавидовав •![]() | |||
| participle | ||||
| past active | позавидовавший •![]() | |||
