изловчиться
•
verb, perfective | ||||
| ||||
| imperfective: изловчаться | ||||
| Future | ||||
| я | изловчусь •![]() |
мы | изловчимся •![]() | |
| ты | изловчишься •![]() |
вы | изловчитесь •![]() | |
| он/она/оно | изловчится •![]() |
они | изловчатся •![]() | |
| past tense | ||||
| он | изловчился •![]() | |||
| она | изловчилась •![]() | |||
| оно | изловчилось •![]() | |||
| они | изловчились •![]() | |||
| imperative | ||||
| ты | изловчись •![]() | |||
| вы | изловчитесь •![]() | |||
| verbal adverb | ||||
| verbal adverb | изловчившись •![]() | |||
| participle | ||||
| past active | изловчившийся •![]() | |||
