спохватиться
•
verb, perfective | ||||
| ||||
| imperfective: спохватываться | ||||
| Future | ||||
| я | спохвачусь •![]() |
мы | спохватимся •![]() | |
| ты | спохватишься •![]() |
вы | спохватитесь •![]() | |
| он/она/оно | спохватится •![]() |
они | спохватятся •![]() | |
| past tense | ||||
| он | спохватился •![]() | |||
| она | спохватилась •![]() | |||
| оно | спохватилось •![]() | |||
| они | спохватились •![]() | |||
| imperative | ||||
| ты | спохватись •![]() | |||
| вы | спохватитесь •![]() | |||
| verbal adverb | ||||
| verbal adverb | спохватившись •![]() | |||
| participle | ||||
| past active | спохватившийся •![]() | |||
