докучать
•
verb, imperfective | ||||
| ||||
| present tense | ||||
| я | докучаю •![]() |
мы | докучаем •![]() | |
| ты | докучаешь •![]() |
вы | докучаете •![]() | |
| он/она/оно | докучает •![]() |
они | докучают •![]() | |
| Future | ||||
| я | буду докучать •![]() |
мы | будем докучать •![]() | |
| ты | будешь докучать •![]() |
вы | будете докучать •![]() | |
| он/она/оно | будет докучать •![]() |
они | будут докучать •![]() | |
| past tense | ||||
| он | докучал •![]() | |||
| она | докучала •![]() | |||
| оно | докучало •![]() | |||
| они | докучали •![]() | |||
| imperative | ||||
| ты | докучай •![]() | |||
| вы | докучайте •![]() | |||
| verbal adverb | ||||
| verbal adverb | докучая •![]() | |||
| participle | ||||
| present active | докучающий •![]() | |||
| past active | докучавший •![]() | |||
