язвить • verb, imperfective | |||||
| |||||
perfective: съязвить | |||||
present tense | |||||
я | язвлю • | мы | язвим • | ||
ты | язвишь • | вы | язвите • | ||
он/она/оно | язвит • | они | язвят • | ||
Future | |||||
я | буду язвить • | мы | будем язвить • | ||
ты | будешь язвить • | вы | будете язвить • | ||
он/она/оно | будет язвить • | они | будут язвить • | ||
past tense | |||||
он | язвил • | ||||
она | язвила • | ||||
оно | язвило • | ||||
они | язвили • | ||||
imperative | |||||
ты | язви • | ||||
вы | язвите • | ||||
verbal adverb | |||||
verbal adverb | язвя • | ||||
participle | |||||
present active | язвящий • | ||||
past active | язвивший • |