упрочнять • verb, imperfective | ||||
| ||||
perfective: упрочнить | ||||
present tense | ||||
я | упрочняю • | мы | упрочняем • | |
ты | упрочняешь • | вы | упрочняете • | |
он/она/оно | упрочняет • | они | упрочняют • | |
Future | ||||
я | буду упрочнять • | мы | будем упрочнять • | |
ты | будешь упрочнять • | вы | будете упрочнять • | |
он/она/оно | будет упрочнять • | они | будут упрочнять • | |
past tense | ||||
он | упрочнял • | |||
она | упрочняла • | |||
оно | упрочняло • | |||
они | упрочняли • | |||
imperative | ||||
ты | упрочняй • | |||
вы | упрочняйте • | |||
verbal adverb | ||||
verbal adverb | упрочняя • | |||
participle | ||||
present active | упрочняющий • | |||
present passive | упрочняемый • | |||
past active | упрочнявший • |