удостоверить • verb, perfective | ||||
| ||||
imperfective: удостоверять | ||||
Future | ||||
я | удостоверю • | мы | удостоверим • | |
ты | удостоверишь • | вы | удостоверите • | |
он/она/оно | удостоверит • | они | удостоверят • | |
past tense | ||||
он | удостоверил • | |||
она | удостоверила • | |||
оно | удостоверило • | |||
они | удостоверили • | |||
imperative | ||||
ты | удостоверь • | |||
вы | удостоверьте • | |||
verbal adverb | ||||
verbal adverb | удостоверив • | |||
participle | ||||
past active | удостоверивший • | |||
past passive | удостоверенный • удостоверен • |