уговорить • verb, perfective | ||||
| ||||
imperfective: уговаривать | ||||
Future | ||||
я | уговорю • | мы | уговорим • | |
ты | уговоришь • | вы | уговорите • | |
он/она/оно | уговорит • | они | уговорят • | |
past tense | ||||
он | уговорил • | |||
она | уговорила • | |||
оно | уговорило • | |||
они | уговорили • | |||
imperative | ||||
ты | уговори • | |||
вы | уговорите • | |||
verbal adverb | ||||
verbal adverb | уговорив • | |||
participle | ||||
past active | уговоривший • | |||
past passive | уговорённый • уговорён • |