докучать • verb, imperfective | ||||
| ||||
present tense | ||||
я | докучаю • | мы | докучаем • | |
ты | докучаешь • | вы | докучаете • | |
он/она/оно | докучает • | они | докучают • | |
Future | ||||
я | буду докучать • | мы | будем докучать • | |
ты | будешь докучать • | вы | будете докучать • | |
он/она/оно | будет докучать • | они | будут докучать • | |
past tense | ||||
он | докучал • | |||
она | докучала • | |||
оно | докучало • | |||
они | докучали • | |||
imperative | ||||
ты | докучай • | |||
вы | докучайте • | |||
verbal adverb | ||||
verbal adverb | докучая • | |||
participle | ||||
present active | докучающий • | |||
past active | докучавший • |